обозреватель консультации публикации это мы не проходили опять учиться давайте знакомиться о проекте написать письмо
обозреватель консультации публикации это мы не
проходили
опять учиться давайте
знакомиться
о проекте написать
письмо

  « главная страница

 

 

 27.06.2001 

Российское предприятие-ответчик предлагает заключить мировое соглашение, при этом сроки возврата (90 дней) валютной выручки нарушены. Есть исковое заявление в Арбитражный суд по месту нахождения ответчика. Если мировое соглашение будет заключено, как это повлияет на начисление пени?


Згідно ст.3 Декрету КМУ Про прибутковий податок з громадян доходи, одержані за межами України громадянами з постійним місцем проживання в Україні, включаються до складу сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню в Україні. Суми податку, сплачені за кордоном з одержаних за межами України доходів громадянами з постійним місцем проживання в Україні, зараховуються при сплаті ними прибуткового податку в Україні. При цьому розмір зараховуваних сум податку з доходів, сплачених за межами України, не може перевищувати суми прибуткового податку, що підлягає сплаті цими особами відповідно до законодавства України. Зарахування сплачених за межами України сум податку провадиться лише у разі письмового підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави факту сплати (утримання) податку.

Если контракт с нерезидентом небартерный и предусматривает проведение расчетов за товары (работы, услуги) в инвалюте, то действует ст. 4 Закона Украины "О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте", согласно которой нарушение резидентами 90-дневного срока проведения расчетов влечет взыскание пени за каждый день просрочки в размере 0,3 % от суммы неполученной выручки (таможенной стоимости недопоставленной продукции) в иностранной валюте, пересчитанной в гривни по валютному курсу Национального банка Украины на день возникновения задолженности.

При этом сумма задолженности, от которой считается пеня, определяется один раз по курсу НБУ на дату ее возникновения, то есть – в зависимости от ситуации - на дату:

  • либо выписки вывозной ГТД по экспортируемой продукции или подписания акта, удостоверяющего выполнение работ, предоставление услуг, экспорт прав интеллектуальной собственности;
  • либо осуществления авансового платежа или выставления векселя в пользу нерезидента."

В случае же бартерной операции с нерезидентом, должен применяться п. 1 ст. 3 Закона Украины "О регулировании товарообменных (бартерных) операций в сфере внешнеэкономической деятельности", согласно которому в случае просрочки ввоза товаров (выполнения работ, предоставления услуг) взыскивается пеня в размере 0,3 % стоимости неполученных товаров (работ, услуг).

Причем п. 2 письма ГНАУ от 22.04.99 г. N 5876/7/22-1217 отмечает, что вначале сумма пени определяется как 0,3 % от инвалютной стоимости неполученных товаров (работ, услуг), импортируемых по бартерному договору. А затем эта сумма пени в инвалюте за каждый день просрочки пересчитывается в гривни по курсу НБУ на этот самый день.

В соответствии с частью второй статьи 4 Закона Украины "О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте" в случае принятия судом или арбитражным судом, Международным коммерческим арбитражным судом или Морской арбитражной комиссией при Торгово-промышленной палате Украины искового заявления резидента о взыскании с нерезидента задолженности, возникшей вследствие несоблюдения нерезидентом сроков, предусмотренных экспортно-импортными контрактами, сроки, предусмотренные статьями 1 и 2 данного Закона, приостанавливаются и пеня за их нарушение в данный период не уплачивается. В соответствии с частью четвертой данной статьи указанного Закона Украины в случае принятия судом или арбитражным судом решения об удовлетворении иска пеня за нарушение сроков, предусмотренных статьями 1 и 2 данного Закона, не уплачивается с даты принятия иска к рассмотрению судом или арбитражным судом. В этих случаях следует условно различать два срока, за которые не уплачивается пеня. Первый срок - в соответствии с частью второй ст.4 данного Закона в случае принятия судом (арбитражным судом) искового заявления резидента с даты истечения сроков, предусмотренных статьями 1 и 2 данного Закона, до даты принятия иска судом (арбитражным судом) (то есть даты вынесения определения о возбуждении производства по делу), на который указанные статьями 1 и 2 Закона сроки приостанавливаются и пеня не уплачивается. Второй срок - в соответствии с частью четвертой ст.4 данного Закона в случае принятия судом (арбитражным судом) решения об удовлетворении иска резидента пеня не уплачивается с даты принятия иска к рассмотрению судом (арбитражным судом) (то есть даты вынесения определения о возбуждении производства по делу).

В случае принятия судом (арбитражным судом) искового заявления резидента о взыскании с нерезидента задолженности за нарушение сроков расчетов, принимая во внимание факт удовлетворения искового заявления резидента, сроки, предусмотренные статьями 1 и 2 указанного Закона, приостанавливаются и пеня за их нарушение в данный период не уплачивается, то есть не уплачивается пеня в данном случае и за период с даты истечения сроков расчетов до даты принятия искового заявления судом (даты вынесения определения о возбуждении производства по делу). Данное разъяснение дано Комитетом ВР Украины по вопросам финансов и банковской деятельности в Письме N 06-10/314 от 19.05.2000.

Исполнение решения, вынесенного в отношении российского должника, производится в соответствии с Законом РФ "Об исполнительном производстве". Ст.23 этого закона предполагает прекращение исполнительного производства в случае утверждения судом мирового соглашения между взыскателем и должником. При этом, в отличие от украинского законодательства, мировое соглашение в понимании ст.7 данного Закона не относится к документам, которые исполняются в принудительном порядке, т.е. посредством процедуры исполнительного производства. Из чего можно сделать вывод, что с заключением мирового соглашения процедура арбитражного урегулирования будет окончена.

Поэтому заключение мирового соглашения можно рассматривать как новое соглашение между сторонами, поэтому сроки произведения расчетов следует оговорить с учетом “правила 90 дней”, поскольку с момента заключения мирового соглашения отпадут основания для неначисления пени, то есть будет уже окончено арбитражное урегулирование задолженности (непосредственно рассмотрение спора плюс исполнение решения), на период которого останавливается начисление пени.

 


ООО, состоящее из 3 человек оказывает информационные услуги. Все услуги делает основной владелец ООО. Объемы договоров позволяют ему организовать все это с большей экономией как частному предпринимателю на фиксированном налоге. Если зарегистрировать ЧП, не будет ли нарушением закона перевод основной части средств от договоров ООО на ЧП (в частности в отношении ЗУ "О налогообложении прибыли предприятий", поскольку учредитель подпадает под термин "связанные лица")?


Те ограничения взаимоотношений связанных лиц, которые установлены Законом “О налогообложении прибыли предприятий”, можно представить в виде следующего перечня:

  1. при продаже товара одним связанным лицом другому цены должны быть не ниже, чем он продает остальным своим покупателям;
  2. при покупке товара одним связанным лицом у другого цены должны быть не выше, чем те, что используются в расчетах с другими продавцами;
  3. п.1 и п.2 действуют также в отношении упрощенцев, единоналожников и прочих субъектов, что не платят налог на прибыль в понимании ст.10 Закона;
  4. понятие “обычным цен” распространяется также на проценты по депозитам, арендные платежи, другие гражданско-правовые соглашения связанных лиц.

Что же касается характера сделок, то специальных ограничений по их направленности для связанных лиц не предусмотрены. Однако, важно отметить, что согласно гражданскому законодательству практически все, за редким исключением, сделки, договора, иные соглашения, которые могут заключаться между субъектами предпринимательской деятельности относятся к числу платных, то есть передача ценностей (не зависимо от вида) одним субъектом другому предполагает компенсацию в виде получения ценностей взамен. Поэтому, прежде чем направить оплату за работы, сделанные ООО, на ЧП, необходимо создать договорные обоснования для этого. К примеру, это может быть договор поручения, по которому ООО является исполнителем заказов, которые поступают на ЧП от его клиентов, которые в данном случае фактически получают услугу от ООО, хотя юридически заказали ее у ЧП. ЧП при этом производит расчет со своими клиентами, и в свою очередь, рассчитывается с ООО за работы, которые были произведены последним согласно договору поручения.

 


Уставной фонд предприятия, согласно Учредительного договора, сформирован полностью за счёт имущества .Предприятие работало два года. По иску ГНИ Житомирской области к этому предприятию, было вынесено решение Арбитражного суда по возврату всего имущества, которое вносилось в уставной фонд учредителями данного предприятия. Следует ли в этом случае автоматически отмена госрегистрации этого предприятия ,так как с передачей имущества нарушается Устав, и Учредительный договор этого предприятия ? Несут ли учредители этого предприятия ответственность за его действия ,так как оно фактически не работает та не отчитывается перед налоговой, статистикой и другими гос. органами на протяжении последнего года и имеет задолженности по налогам и кредиторам.


З тексту постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. N 740 “Про затвердження положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності” можна зробити висновок, що “автоматичного” скасування державної реєстрації не може бути. Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи здійснюється органом державної реєстрації

  1. за заявою власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органів,
  2. на підставі рішення арбітражного суду у разі:
    • визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;
    • провадження діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству;
    • несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження; визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством);
    • неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.
В останньому випадку, який частково характеризує наведений у запитанні випадок, судовий порядок скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності буде відбуватися за позовом податкової інспекції. Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи здійснюється органом державної реєстрації шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності після проведення ліквідаційною комісією заходів щодо ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності і подання до органу державної реєстрації таких документів:
  1. заяви (рішення) власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу чи рішення арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством;
  2. акта ліквідаційної комісії з ліквідаційним балансом, затвердженого органом, що призначив ліквідаційну комісію;
  3. довідки аудитора, якщо це необхідно відповідно до вимог законодавства для перевірки достовірності ліквідаційного балансу;
  4. довідки установ банків про закриття рахунків;
  5. довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку;
  6. підтвердження про опублікування у друкованих засобах масової інформації оголошення про ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності;
  7. довідки архіву про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню;
  8. довідки органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів;
  9. оригіналів установчих документів (статут, установчий договір);
  10. свідоцтва про державну реєстрацію.

Інвестиційними фондами та інвестиційними компаніями додатково надсилаються повідомлення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування реєстрації випуску інвестиційних сертифікатів інвестиційних фондів та інвестиційних компаній. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

З наведеного переліку очевидно, що, оскільки без представлення цих документів виключення з реєстру не відбувається, ліквідаційна процедура займає певний час, за який вирішується питання розгляду претензій до підприємства.

Питання відповідальності засновників підприємства є найбільш болючим для кредиторів. Ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що в разі проведення ліквідації підприємства, вартості майна якого не достатньо для задоволення вимог кредиторів, без проведення процедури банкрутства, власник майна цього підприємства-боржника (або уповноважена ним особа), керівник боржника, голова ліквідаційної комісії (ліквідатор) несуть солідарну відповідальність по незадоволених вимогах за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів боржника. Однак, така відповідальність не підкріплена реалізаційним механізмом, а тому є можливість її обійти. Проведення ж провадження у справі про банкрутство боржника на сьогодні може навіть і позбавити кредитора можливості задоволення своїх вимог, оскільки через велику кількість кредиторів може статися, що вимоги будуть вважаться погашеними за браком майна.

В залежності від обставин заподіяння збитків кредиторові невиконанням зобов'язання та розміру такого зобов'язання можливе й притягнення до кримінальної відповідальності засновників підприємства боржника за ст. ст.156-2 відносно факту приховування банкрутства та ст.156-4 відносно факту доведення до банкрутства, ст.176-4 відносно факту невиконання судового рішення, а в деяких випадках й ст.86-1 Кримінального кодексу України відносно факту розкрадання колективного майна в особливо великих розмірах за чинним Кримінальним кодексом України, і подання цивільного позову в кримінальній справі юридичною особою, якій злочином заподіяно збитки.

Однак через складність, а головне довготривалість існуючих механізмів судового захисту, відсутність конкретної схеми притягнення до відповідальності засновників підприємства, отримати задоволення кредиторам у повному обсязі майже неможливо.

 


 

Наталья Плешкова
юрист

вверх страницы вверх страницы

  « вернуться к оглавлению консультаций

© Наталья Плешкова, Сергей Скибун - 2000