обозреватель консультации публикации это мы не проходили опять учиться давайте знакомиться о проекте написать письмо
обозреватель консультации публикации это мы не
проходили
опять учиться давайте
знакомиться
о проекте написать
письмо

  « главная страница

 

 

 08.10.2001 

Почему возникла необходимость принятия нового уголовного кодекса?
 
 
 


Відповідь на це питання міститься в Коментарі від 16 червня 2001 року, який підготували Президент Академії правових наук України, ректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Академії НАН та АПрН України, керівник робочої групи Кабінету Міністрів України з підготовки та доопрацювання проекту Кримінального кодексу України В.ТАЦІЙ та Перший проректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, академік АПрН України, заступник керівника робочої групи Кабінету Міністрів України з підготовки та доопрацювання проекту Кримінального кодексу України В.СТАШИС (надруковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 16 червня 2001 року, N 10), і цю відповідь ми процітуємо:

“Необхідність підготовки нового КК України була зумовлена передовсім тим, що правова демократична держава не може нормально розвиватися без існування відповідної законодавчої бази. Такою законодавчою базою в боротьбі зі злочинністю передусім є Кримінальний кодекс. Значне зростання злочинності у перші роки незалежної України, виявлення її агресивних форм, поширення організованої злочинності та злочинності у сфері економіки поставили нагальні питання щодо створення Кримінального законодавства, яке б відповідало сучасним реаліям і давало можливості належного здійснення заходів боротьби із злочинністю. В умовах формування нових соціальних та економічних відносин чинний КК України, що був прийнятий у 1960 році, хоча й змінювався та доповнювався в останні роки, але в цілому мав серйозні вади і не відповідав повною мірою як новим потребам суспільства і держави, так і сучасній теорії кримінального права.”

 


Недавно я пополнила собой ряды пострадавших покупателей (причём пострадавших не на рынке, а в магазине "Взуття" по ул. М. Расковой, 2). Купив импортную (якобы польско-итальянскую) некачественную обувь, теперь не могу её сдать. Одним из самых очевидных и потому не отрицаемых самой хозяйкой магазина, Бельченко Н. Б., недостатков является то, что товар линяет. Однако этот факт упомянутая хозяйка не считает достаточным основанием для того, чтобы принять обувь обратно. Единственное, на что она пошла, - это на проведение экспертизы. Но какой в этом смысл, если дефект налицо? Да и в Главном Киевском управлении по защите прав потребителей сказали, что линька - это явный брак, да ещё массового производства.


Серед прав споживачів, передбачених статтею 3 Закону “Про захист прав споживачів”, вказані такі як право на належну якість товарів (робіт, послуг), торговельного та інших видів обслуговування; безпеку товарів (робіт, послуг); необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент товарів (робіт, послуг); відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав. А тому в даному випадку є всі підстави для звернення до суду за відповідним захистом не залежно від звернення до органів захисту прав споживачів. Стаття 14 Закону передбачає, що споживач в разі придбання ним товару неналежної якості має право за своїм вибором вимагати від продавця або виготівника: а) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; б) заміни на аналогічний товар належної якості; в) відповідного зменшення його купівельної ціни; г) заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни; д) розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав. При цьому продавець, виготівник (підприємство, що виконує їх функції) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. За статтею 20 цього Закону споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів, не рахуючи дня купівлі. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не споживався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також товарний чи касовий чек або інші документи, видані споживачеві разом з проданим товаром. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі за своїм вибором подають позови до суду за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача, за місцем заподіяння шкоди або за місцем виконання договору. Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

 


Наш коллектив в 2000 и 2001 году подал иск в суд на Министерство культуры Крыма и нашу администрацию за невыплаченную надбавку (за стаж) к зарплате и пособие на оздоровление за 1997-2000 годы в соответствии со ст.57 Закона Украины "Об образовании".
Суд удовлетворил все наши иски и суммы были нами получены.

Никакие налоги с этих сумм мы не высчитывали, поскольку не нашли документов, регламентирующих это. В решении суда было записано - выплатить полностью указанные суммы, взыскав их с Министерства культуры Крыма, что и было проделано. По прошествии некоторого времени Министерство культуры обязало нашу администрацию взыскать с нас налоги с этих сумм (подох, пенс., безработ, профсоюз.) в добровольнопринудительном порядке, о чем мы извещены администрацией письменно: "Просим в добровольном порядке внести суммы налогов... до ... числа. В противном случае будет применена пеня в размере 50% от суммы за каждый просроченный день". И главное, если налоги платить, то не понятен законный механизм, когда и кому, раз уж суд не посчитал необходимым этот вопрос урегулировать в своем постановлении.

С одной стороны скоро конец финансового года и можно подавать декларацию о доходах, чтобы скоректировать выплаченные и недоплаченные налоги.

С другой стороны, наша бухгалтерия теперь пугает нас санкциями и принудительным вычетом этих сумм из текущей зарплаты в течение октября-ноября этого года.

Исходя из вышесказанного, вопросов 2:

  1. Имеет ли право Министерство культуры подобным образом взыскивать налоги с судебных выплат? На основании каких документов?
  2. Какие документы подтверждают (или опровергают) необходимость уплаты налогов (подох, пенсион., профс. и др.) с выплат задолженности по зарплате через суд и по какой шкале?


Відповідно до ст.11 Декрету "Про прибутковий податок з громадян" суми податку, не утримані або утримані не повністю з працюючих громадян, стягуються підприємствами, установами і організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності до повної сплати заборгованості. Серед сум, які не включаються до сукупного оподатковуваного доходу стаття 5 Декрету не називає суми відшкодування, отримані за рішенням суду. Декретом забороняється сплата податку з доходів громадян за рахунок коштів підприємств, установ і організацій та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Контроль за правильністю сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) здійснюють податкові органи. Сам же роботодавець виконую обов'язки з утримання податку з працюючого в нього громадянина відповідно до Декрету та у розмірах, передбачених статтею 7 Декрету, про які вже йшлося у попередніх випусках оновлень нашого сайту.

 


 

Наталья Плешкова
юрист

вверх страницы вверх страницы

  « вернуться к оглавлению консультаций

© Наталья Плешкова, Сергей Скибун - 2000