обозреватель консультации публикации это мы не проходили опять учиться давайте знакомиться о проекте написать письмо
обозреватель консультации публикации это мы не
проходили
опять учиться давайте
знакомиться
о проекте написать
письмо

  « главная страница

 

 

Дата выпуска - 26.11.2001 

Содержание выпуска
  1. Договор о постройке колодца
  2. Наследство
  3. Об инфляции и других видах неустойки

Как составить договор между соседями по даче при постройке колодца на двоих (по 50% сумма, 50% право владения) и надо ли его заверять?

*     *     *

Такі відносини мають характер спільної діяльності, і договір між сусідами варто укласти саме такий. Відносини з приводу спільної діяльності регулюються главою 38 Цивільного кодексу України (далі – ЦК). Законодавство обмежує участь громадян у спільній діяльності, і відповідно до ст.430 ЦК вони можуть укладати договір про сумісну діяльність лише для задоволення своїх особистих побутових потреб. Як зазначаю ст.432 ЦК майно, створене або придбане в результаті спільної діяльності, є спільною власністю учасників такої діяльності. В договорі необхідно зазначити частку участі кожного з учасників. Грошові та інші майнові внески учасників договору є їх спільною власністю.

За таким договором формується спільна часткова власність, частка кожного з учасників буде визначатись відповідно за домовленістю, відображеною у договорі. Для договору про спільну діяльність громадян законодавством передбачено письмова форма в силу ст.44 ЦК. Нотаріальна форма для цього виду договору між громадянами, укладеного для задоволення побутових потреб, не передбачена.

 


Муж моей сестры погиб. Она подала в нотариальную контору заявление о принятии наследства. Наследством является 1-комнатную квартира, в которой проживали моя сестра и муж. На квартиру претендует свекровь. Если учесть, что квартира была куплена на деньги собранные нашей семьей, хотелось бы сохранить ее для сестры.

  1. Как сохранить квартиру в своей собственности?
  2. Каковы права в этой ситуации свекрови?
  3. Какие могут быть варианты решения этого вопроса?
  4. Какие шаги можно ожидать от противной стороны?
  5. Может ли свекровь претендовать на имущество?

*     *     *

Як зазначає ст. 529 Цивільного кодексу України (далі –ЦК) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Тобто мати померлого і його дружина є спадкоємцями однією черги та мають однакові права. Але такі права вони мають лише відносно майна, що належало померлому, або відносно належних йому за життя часток такого майна. Як зазначає ст.16 Закону про власність майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Цю ж законодавчу позицію закріплює ст.22 Кодексу про шлюб і сім'ю. Частки кожного з подружжя рівні. Це означає, що дружина померлого вже є власником половини квартири, де вона за життя померлого проживала з ним. Спадком є половина цієї квартири, і якщо померлий не мав дітей, то ця половина квартири у рівних частках є спадком двох жінок. За наявності дітей, ця половина розподіляється і на кожного з них, до того ж діти у випадку проживання з матір'ю живуть в цій квартирі.

Предмети звичайної домашньої обстановки і вжитку переходять до спадкоємців за законом, які проживали спільно з спадкодавцем, незалежно від їх черги і спадкової частки, якщо вони проживали з спадкодавцем до його смерті не менше одного року. Як визначає ст.562 ЦК поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину. При недосягненні згоди поділ провадиться судовим порядком відповідно до часток належних кожному з спадкоємців за законом або за заповітом. Однокімнатна квартира є неподільним майном, тобто виділити в натурі частку від однокімнатної квартири не можна. А тому, у випадку судового розгляду спору, квартиру має бути залишено за дружиною померлого. Мати померлого може претендувати на компенсацію її частку у грошовій формі.

 


По полностью оплаченному договору поставки продавец недопоставил часть товара. В договоре нет ни слова о пене или других видах неустойки. Как в данном случае необходимо поступить: согласно ст. 214 ГК и начислить 3% годовых с инфляцией или как-то по другому? Где можно взять информацию о правильном законном расчете неустойки? За какие сроки можно начислять неустойку?

*     *     *

Стаття 203 ЦК, яка встановлює обов'язок боржника по відшкодування збитків, зазначає, що під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником. А тому вимагати їх відшкодування можливо і у випадку недопоставки товарів.

Якщо договором передбачено сплату пені, то слід виходити з того, що період, за який вона нараховується, обмежений шестимісячним строком позовної давності відповідно до ст.72 ЦК (останні шість місяців, що передують дню подання позову), а її розмір обмежений Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який нараховуються пеня (розрахунок проводиться із застосуванням тих ставок, що діяли у конкретні дні нарахування). За останні шість місяців розмір облікової ставки НБУ становив:

Облікова ставка Термін дії Кількість днів
21% 07.04.01-10.06.01 65
19% 11.06.01-08.08.01 59
17% 09.08.01-09.09.01 32
15% 10.09.01-  

Різновидом збитків є інфляційне коригування боргу. Цивільний кодекс доповнено ст.214 Законом N 1136-XIV від 08.10.99, а тому вона може застосовуватись не раніше цього періоду, бо цей закон не має зворотної дії. Оскільки інфляція є процесом, що не може бути підконтрольним сторонам у договорі, а зазначена стаття ЦК встановлює обов'язок відшкодування інфляційних збитків боржником, вимога про таке відшкодування не залежить від наявності домовленості про це у договорі. На відміну від пені та інших видів неустойки, розмір яких сторони мають обумовити в договорі, розмір інфляції щомісяця встановлюється Державним комітетом статистики України, який оформлює його встановлення наказом.

Оскільки встановлюється інфляція у відсотках до попереднього місяця, відповідно вона і розраховується на суму основного боргу. Проценти у розмірі 3% річних визначаються також від суми основного боргу. У позовній заяві про стягнення боргу та його інфляційного коригування слід зазначити суму боргу та суму інфляційних окремо, оскільки вони є різними видами зобов'язань і стягуються з різних підстав: основна сума боргу на підставі договору та ст.161 ЦК, інфляційні – на підставі ст.214 ЦК. За весь період з моменту появи ст.214 ЦК станом на листопад 2001 року, за який індекс інфляції поки ще не відомий, цей показник становив:

Рік Місяць Індекс (%)
(у відсотках до
попереднього місяця)
1999 Листопад 102,9
  Грудень 104,1
2000 Січень 104,6
  Лютий 103,3
  Березень 102,0
  Квітень 101,7
  Травень 102,1
  Червень 103,7
  Липень 99.9
  Серпень 100,0
  Вересень 102.6
  Жовтень 101,4
  Листопад 100,4
  Грудень 101,6
2001 Січень 101,5
  Лютий 100,6
  Березень 100,6
  Квітень 101,5
  Травень 100,4
  Червень 100,6
  Липень 98,3
  Серпень 99,8
  Вересень 100,4
  Жовтень 100,2

 


 

Наталья Плешкова
юрист

вверх страницы вверх страницы

  « вернуться к оглавлению консультаций

© Наталья Плешкова, Сергей Скибун - 2000