обозреватель консультации публикации это мы не проходили опять учиться давайте знакомиться о проекте написать письмо
обозреватель консультации публикации это мы не
проходили
опять учиться давайте
знакомиться
о проекте написать
письмо

  « главная страница

 

 

Дата выпуска - 29.01.2002 

Содержание выпуска
  1. Содержание неработоспособной супруги.
  2. Договор залога.
  3. Нарушение законодательства о рекламе.
  4. Прописка.
  5. Армия.
  6. Развод.

В 1998 году моя подруга вышла замуж, родила ребенка. А в мае 2001 года заболела…(онкозаболевание…). Муж "устал" от ее болезни – избил ее, потрощил в доме что мог, чем очень напугал ребенка. …Теперь она, инвалид, живет у своих родителей и воспитывает сама дочь. Ее муж выделяет им по 75 грн. в месяц и переводит их по почте. Женщина перенесла 8 курсов химиотерапии (а они ужасно дорогие) и теперь принимает кучу таблеток. Родители мужа настаивают на разводе - мол, сыну надо устраивать личную жизнь, а он не хочет подавать на развод - боится мнения людей, что о нем будут говорить, что он бросает тяжелобольную жену с ребенком. Поэтому его родители требуют, чтоб супруга сама подала заявление о разводе. … Она согласна разойтись с мужем и отдать ему все, что он хочет - лишь бы он со своими родителями отстали от нее - она очень устала от этого. Но ведь должен же ее муж хоть как-то материально поддерживать их!!! Ведь она не сможет работать. А на пенсию ведь и самому-то тяжело прожить, а еще и ребенка вырастить. Подскажите пожалуйста, как лучше поступить в такой ситуации, куда обратиться и что можно сделать.

*     *     *

Статтею 32 Кодексу про шлюб і сім'ю встановлений обов'язок подружжя по взаємному утриманню. Це означає, що подружжя повинно матеріально підтримувати одне одного. В разі відмови в такій підтримці той з подружжя, який є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, а також дружина в період вагітності і протягом трьох років після народження дитини (у разі, коли дружина перебуває у відпустці по догляду за хворою дитиною, - на весь час перебування у такій відпустці, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку) мають право по суду одержувати утримання (аліменти) від другого з подружжя, якщо останній спроможний його надати. Це право зберігається і після розірвання шлюбу. Один з розведеного подружжя, який потребує матеріальної допомоги, також має право на утримання, якщо він став непрацездатним протягом одного року після розірвання шлюбу.

Як випливає зі статті 40 цього ж кодексу, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен установити дійсні мотиви розлучення, з'ясувати фактичні взаємини подружжя і зобов'язаний вжити заходів до їх примирення. Шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що дальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими. При постановленні рішення про розірвання шлюбу суд вживає в необхідних випадках заходів до захисту інтересів неповнолітніх дітей і одного з подружжя, який є непрацездатним.

Таким чином, хвора дружина має право на грошове утримання від свого чоловіка на себе і дитину не залежно від того, чи перебувають вони у шлюбі. Відповідно до статті 33 кодексу розмір аліментів, що стягуються на користь одного з подружжя, який є непрацездатним і потребує матеріальної допомоги, визначається судом у частковому відношенні до заробітку (доходу), включаючи вартість натуральних видач, з урахуванням матеріального і сімейного становища обох сторін, а також можливості одержання утримання від дітей.

Питання розірвання шлюбу за таких обставин і питання стягнення з чоловіка аліментів на непрацездатну дружину та неповнолітню дитину вирішується в судовому порядку, тобто позивачка має звернутися до суду за місцем свого проживання, при цьому її чоловік буде відповідачем. За жорстоке поводження зі своєю дружиною чоловік також може нести відповідальність відповідно до Закону “Про насильство в сім'ї”.

 


Один мой знакомый нотариус сказал мне, что при заключении договора залога транспортного средства возможно предусмотреть, что стороны соглашаются с тем, что имущество будет реализовывать (в случае неисполнения обеспеченного залогом обязательства) какое-то третье лицо, и тем самым стороны избегут волокиты при реализации имущества государственным исполнителем. Правильно ли это? И можно ли нам так сделать?

*     *     *

Відповідно до статті 20 Закону України “Про заставу” реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу арбітражного суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором. Тобто сторони можуть в договорі визначити умови реалізації заставленого майна.

 


Меня очень интересует вопрос о порядке привлечения к административной ответственности юридическое лицо за нарушение законодательства о рекламе органами государственной власти. … Просто я столкнулся с тем, что практически все составы рассматривает Общество защиты прав потребителей, хотя по закону "О рекламе" обязанность возлагается на Антимонопольный комитет Украины, Национальный Совет по Теле-радио вещанию.

*     *     *

Як зазначено у статті 26 Закону України “Про рекламу” контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своєї компетенції: Міністерство України у справах преси та інформації - щодо друкованих засобів масової інформації; Державний комітет України у справах захисту прав споживачів - щодо рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами у сфері захисту споживачів від порушень законодавства про рекламу; Антимонопольний комітет України - відповідно до антимонопольного законодавства; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності. При цьому, відповідно до статті 27 цього ж Закону Державний комітет у справах захисту прав споживачів та його органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням державних органів і громадських організацій або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, мають право накладати штрафи на суб'єктів підприємницької діяльності: за розповсюдження реклами щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження такої реклами; за розповсюдження реклами, забороненої чинним законодавством, - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження такої реклами; за порушення порядку виготовлення та розповсюдження реклами - у розмірі чотирикратної вартості розповсюдження такої реклами; за недотримання вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження такої реклами. Зазначені види штрафів є санкціями, які не охоплює поняття адміністративної відповідальності. З огляду статей, що містить Глава 2 Кодексу про адміністративні правопорушення, суб'єктом таких правопорушень може бути фізична особа, бо відповідно до статей 9-13 КпАП такій особі притаманні можливість мати умисел чи бути необережною, та її характеризує вік як умова адміністративної відповідальності. Поняття адміністративної відповідності юридичної особи законодавство не містить.

 


У меня такая проблема, я по семейным причинам не был три года прописан. Сейчас есть жилплощадь, где бы я мог прописаться, но институт прописки, как я знаю, был отменен. Каким образом мне сейчас можно зарегистрироваться по месту жительства и имеют ли право правоохранительные органы меня задерживать в связи с отсутствием оной (такие случаи были).

*     *     *

Процедуру реєстрації громадян у місці їх проживання, яка має замінити визнаний неконституційним інститут прописки, поки створено не було. Прописку визнано такої, що обмежує конституційні права громадян, але це не означає її остаточного скасування, тобто прописка все ще лишається чинною, але ніхто не має права вимагати від особи її наявності. Якщо особа має можливість відповідним чином оформити своє проживання, вона може звернутися по прописку за старим порядком, тобто за правилами прописки громадян 1986 року. Стаття 197 Кодексу про адміністративні правопорушення, яка передбачала відповідальність за проживання без прописки зазнала значних змін, і тепер нею встановлено лише відповідальність за проживання без паспорта та реєстрації. Однак, оскільки реєстрації поки що не існую, притягати до відповідальності громадян за те, що вони не пройшли через таку процедуру є безпідставним.

 


Я студент … в марте заканчиваю институт и заканчивается временная прописка. Моя проблема сейчас это армия. Сейчас я работаю ЧП и собираюсь открыть ЧП (юр.на 6%) Не давно вышел Закон о прописке. Вопрос №1: Как этот закон отразиться на моей армии (т.е. что мне делять после 1. марта) если не буду прописываться? Вопрос №2: Есть ли закон о том, что если я принашу доход нашему государству, в часности работая ЧП(юр.на 6%), при этом я обеспечиваю рабочими местами от 3-5 человек.

*     *     *

Відповідно до Закону України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу” громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, зобов'язані: прибувати за викликом військового комісаріату до призовних дільниць для приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою одержання військової спеціальності, призову на військову службу або на збори; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку. При цьому на громадян України покладається виконання Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" п.8 статті 1 зазначеного Закону. Як визначає стаття 2 Закону військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній з захистом Вітчизни. Тобто проходження цього виду служби ставиться у залежність лише від стану здоров'я, віку та тих обставин, з якими законодавство пов'язує можливість проходження альтернативної служби відповідно до Закону "Про альтернативну (невійськову) службу". Це означає, що наявність чи відсутність прописки та зайняття підприємницькою діяльністю не можуть звільнити особу від загального військового обов'язку.

Відстрочка від призову за сімейними обставинами, за їх бажанням, надається призовникам, які мають:

  1. непрацездатних батька і матір чи непрацездатного батька або непрацездатну матір, якщо вони не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати, незалежно від того, проживають вони разом з непрацездатними батьками чи ні. Непрацездатність батьків визначається у порядку, передбаченому законодавством;
  2. рідних братів і сестер віком до 18 років, якщо вони не працюють, або старших, якщо вони незалежно від віку є інвалідами I чи II групи, у разі відсутності інших осіб, які зобов'язані їх утримувати;
  3. одного з батьків, у яких на утриманні перебувають двоє і більше неповнолітніх дітей, до виповнення старшому з неповнолітніх 18 років.
Відстрочка від призову за сімейними обставинами, за їх бажанням, надається також призовникам, які мають на своєму утриманні:
  1. дитину віком до трьох років або старше трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;
  2. двох і більше дітей;
  3. дитину-інваліда віком до 16 років;
  4. дружину-інваліда;
  5. непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням або на утриманні яких перебував призовник, якщо немає інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати.
Відстрочка від призову надається призовникам на час здійснення ними опіки чи піклування, якщо у осіб, над якими встановлено опіку чи піклування, немає інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до законодавства доглядати та утримувати їх. У разі наявності в сім'ї тільки двох синів відстрочка від призову за сімейними обставинами може надаватися призовникові, якщо його брат проходить строкову військову службу. У разі коли призову підлягають декілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за бажанням і пропозицією батьків.

Відстрочка від призову за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.

Відстрочка від призову для продовження навчання надається призовникам, які навчаються у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, а також у вищих навчальних закладах I і II рівнів акредитації, до здобуття повної загальної середньої освіти. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку під час навчання відстрочка втрачає силу. Відстрочка від призову також надається:

  • призовникам, які навчаються в аспірантурі з відривом або без відриву від виробництва, - на весь період навчання;
  • випускникам вищих навчальних закладів, аспірантури, які направлені на роботу до установ Національної академії наук України, - на весь період роботи;
  • студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах III і IV рівнів акредитації з денною формою навчання, - до їх закінчення;
  • студентам, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах;
  • випускникам професійно-технічних навчальних закладів - на один рік за умови їх працевлаштування і роботи за отриманою професією;
  • студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах всіх рівнів акредитації з денною формою навчання, що здійснюють підготовку фахівців для Збройних Сил України та інших військових формувань і уклали контракт про направлення їх після закінчення навчання для подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу.
Перелік таких навчальних закладів та обсяги підготовки фахівців визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України. Студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах, незалежно від форм власності, а також у вищих і середніх духовних навчальних закладах, відстрочка від призову на строкову військову службу надається один раз на період навчання. Особи, відраховані за неуспішність і недисциплінованість, втрачають зазначене право на відстрочку від призову.

Відстрочка від призову надається призовникам з вищою педагогічною освітою - педагогічним працівникам, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, на весь період їх роботи за спеціальністю, а також медичним працівникам на період їх роботи в сільській місцевості за фахом за умови повного завантаження на займаній посаді.

Відстрочка від призову у зв'язку з депутатською діяльністю та діяльністю як сільських, селищних і міських голів надається призовникам з числа депутатів і голів на строк виконання ними цих повноважень.

Відстрочка від призову також надається:

  1. призовникам, які в установленому порядку переселилися з районів стихійного лиха, - на строк не більше двох років з моменту переселення;
  2. у разі ведення призовниками самостійно або спільно з батьками селянського (фермерського) господарства - на строк не більше трьох років з моменту отримання для цієї діяльності земельної ділянки;
  3. призовникам, які є священнослужителями і займають посаду в одній із зареєстрованих у встановленому порядку релігійних конфесій, - на час роботи священнослужителями;
  4. в інших випадках, не передбачених цим Законом, згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.

Призовники, яким надано відстрочку, зобов'язані щорічно до 1 жовтня подавати у військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни:

  • визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
  • які до дня відправки на строкову військову службу досягли 25-річного віку;
  • батько (мати), рідний брат чи сестра яких під час проходження військової служби загинули чи померли або стали інвалідами.
Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати; які пройшли військову службу в інших державах.

Від призову звільняються також громадяни, які закінчили курс навчання за програмою підготовки офіцерського складу або прапорщиків у навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, інших військових формувань та мають військові або спеціальні звання.


Очень прошу Вас помочь мне советом в следующем вопросе. Мой знакомый собирается разводиться со своей семьей. Он женат уже давно и у него двое детей - дочь 9 лет и сын 16 лет (не родной и не усыновленный). Уже пол года он живет не с ними, а отдельно. Заявление и соответствующие документы на развод он уже подал. Жена разводиться не хочет и добровольно документы на развод не подпишет. Совместного имущества у них в принципе нет, кроме автомобиля, зарегестрированном на нем и купленом в браке. Живут в квартире его родителей (все прописаны там). Как должен вести себя в этой ситуации супруг, чтобы получить развод без согласия супруги, при этом он не против купить им квартиру? На какой минимальный и максимальный период может затянуться этот бракоразводный процесс? Можно ли его как-то ускорить, т.к. ему развод нужен в течении месяца?

*     *     *

Стаття 40 Кодексу про шлюб і сім'ю передбачає розірвання шлюбу в судовому порядку. При розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен установити дійсні мотиви розлучення, з'ясувати фактичні взаємини подружжя і зобов'язаний вжити заходів до їх примирення. Шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що дальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими. При постановленні рішення про розірвання шлюбу суд вживає в необхідних випадках заходів до захисту інтересів неповнолітніх дітей і одного з подружжя, який є непрацездатним. Таким чином, в справі про розірвання шлюбу мають бути докази того, що перелічені обставини установлені судом, що потребує певного часу і декількох судових засідань. Місяць зазвичай є замалим для цього строком, ураховуючи непогодження іншої сторони із розірванням шлюбу.

 

 


 

Наталья Плешкова
юрист

вверх страницы вверх страницы

  « вернуться к оглавлению консультаций

© Наталья Плешкова, Сергей Скибун - 2000