обозреватель консультации публикации это мы не проходили опять учиться давайте знакомиться о проекте написать письмо
обозреватель консультации публикации это мы не
проходили
опять учиться давайте
знакомиться
о проекте написать
письмо

  « главная страница

 

 

Дата выпуска - 07.02.2002 

Содержание выпуска
  1. Нарахування штрафних санкцій за невиконання зобов'язань.
  2. Использование факсимиле.
  3. Различия между договором поставки и договором купли-продажи.
  4. Отмена регистрации частного предпринимателя.
  5. Размер уставного фонда.

 

Нарахування штрафних санкцій за невиконання зобов'язань.

1. Як співвідносяться правила ст. 214 ЦК України, та вимоги ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996р. при нарахуванні штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань? У випадках наявності договору, і у випадках коли договору немає (наприклад при відпуску товару за накладними).

*     *     *

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996р. та стаття 214 Цивільного кодексу України ніяк не співвідносяться між собою, бо вони стосуються різних за своїм правовим та економічним змістом сум, що нараховуються на суму боргу. Положення закону обмежують розмір пені, сплата якої за порушення зобов'язань за договором регулюється іншою статтею Цивільного кодексу, а саме статтею 204, якою й передбачено сплату неустойки, поняття якої охоплює й пеню. Стаття ж 214 Цивільного кодексу передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Тобто інфляційні – це своєрідне коригування суми боргу відповідно до змін, яких зазнають ціни та вартість грошових коштів в умовах інфляційних процесі, і тому вони становлять відповідним чином обраховану складову боргу, на яку він змінюється (практично – збільшується, інакше че б було не вигідно кредиторові). На відміну від пені, про сплату якої сторони мають зробити відповідне застереження у договорі, оскільки неустойка (штраф, пеня) відповідно до статті 204 мають бути встановлені в законі або в договорі, інфляційні кредитор має право вимагати в силу статті 214 не залежно від наявності договору про це. Накладні та інші документи, що підтверджують відпуск товару слугуватимуть в цьому випадку свідченням того, що договір було укладено в усній формі, як це передбачено статтею 43 Цивільного кодексу.


2. Чи можна нараховувати штрафні санкції при пред'явленні позову, якщо на час пред'явлення претензії, тобто в самій претензії, штрафні санкції не зазначені.

*     *     *

Чинна редакція статті 5 Господарського процесуального кодексу передбачає обов'язкове направлення претензії лише у певних випадках: у відносинах, що виникають з договору перевезення, договору про надання послуг зв'язку та договору, заснованому на державному замовленні, а також у випадку, коли сторони домовились про це у договорі. Якщо у відповідних відносинах передбачено обов'язкове направлення претензії, то її має бути пред'явлено по кожній з вимог, тобто, наприклад, і по вимозі сплатити борг і по вимозі сплатити штрафні санкції. При цьому, як наголошує Вищій арбітражний (а тепер вже господарський) суд України у роз'ясненнях, що містяться у листі №01-8/106 від 07.03.96, сума претензії має відповідати сумі позову. Якщо ж направлення претензії у конкретній ситуації не є обов'язковим, то не є обов'язковим дотримання досудового врегулювання по кожній з вимог, і немає перешкод включити в позовну заяву вимогу про стягнення штрафних санкцій з відповідача.

 


 

Допускается ли использование факсимиле при заключении хозяйственных договоров, дополнительных соглашений и приложений к ним. При наличии возможности указать нормативные акты регулирующие отношения по данному вопросу.

*     *     *

Як зазначає стаття 44 Цивільного кодексу України письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають. Факсиміле не є підписом у розумінні цивільного законодавства.

 


 

Уточните пожалуйста, различия между договором поставки и договором купли-продажи.

*     *     *

Договор поставки и договор подряда действительно во многом схожи. Но это никак не мешает этим двух видам договорным взаимоотношений отличаться друг от друга, да и регулируются они разными главами Гражданского кодекса Украины: договора купли продажи – главой 20 ГК, статьи 224 – 240, а договора поставки – главой 23, статьи 245 – 253.

Эти отличия можно условно свести к следующему:

  1. предметом договора купли-продажи, как правило, является определенное (конкретно обозначенное) имущество, а поставки – заменяемый товар, обладающий родовыми признаками, поэтому квартира продается по договору купли продажи, а цемент – по договору поставки;
  2. если в договоре купли продаже речь идет об обязанности передать имущество (товар) покупателю без определения срока, т.е. практически в любой желательный для покупателя момент (статья 224 ГК), то в договоре поставки товар передается в оговоренные сроки и в оговоренном количестве для конкретной партии и суммарно по договору (статья 245 ГК), хотя при этом не исключается установление одного (единственного) срока;
  3. та же разница в порядке и сроках осуществления оплаты по двум названным видам договоров, т.е. в случае купли-продажи возникает обязательство оплатить, а в случае поставки – оплатить в определенные сроки (те же статьи ГК);
  4. договорам поставки присуще такое понятие, как ассортимент (статья 247 ГК);
  5. договоры поставки заключаются и исполняются с учетом Положения о поставках (статья 252 ГК);
  6. если по договору купли продажи предусмотрена возможность требовать только возмещения нанесенного ущерба, то по договору поставки кроме ущерба можно требовать с виновной стороны также уплату неустойки (штрафа, пени) (статья 253 ГК).
Исходя из этого, договора поставки можно назвать "коммерческим" способом регулирования договорных взаимоотношений – помимо длительного сотрудничества им присущ также более высокий уровень ответственности, установленные сроки исполнения обязательств.

 


 

Несколько месяцев назад я получила свидетельство частного предпринимателя. Планируя начать осуществление деятельности еще в августе, в конце июля пыталась пройти регистрацию в органе налоговой инспекции. Однако, там мне в открытии деятельности с 1.08.2001 отказали, мотивируя это тем, что я уже не успеваю уплатить единый налог за август, предложили работать с сентября. Это не "вписывалось" в планы потенциальных клиентов, в течение месяца обстоятельства изменились, я обратилась в налоговую (в отдел консультаций) с тем, чтобы "заморозить" свидетельство. Мне посоветовали пройти регистрацию и подавать "нулевую" отчетность в предусмотренном порядке. Я этого делать не стала. Однако, в Пенсионном фонде регистрацию пройти пришлось под угрозой привлечения к административной ответственности. Посоветуйте, как "избавиться" от свидетельства (ни в налоговой, ни в Пенсионном ответ дать не смогли), деятельность по которому не осуществлялась, счет не открывался.

*     *     *

Відповідно до Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 р. N 740, скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів: особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (арбітражного суду) у випадках, передбачених законодавством; довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку; довідки установ банків про закриття рахунків; довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів; оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.

Тому підприємцю потрібно зібрати зазначені документи і звернутися в орган, який здійснив його реєстрацію з відповідною заявою.

 


 

Укажите пожалуйста какой размер уставного фонда на сегодняшний день? В чем он выражается, в минимальных заработных платах или в минимальных необлагаемых минимумах?

*     *     *

Відповідно до статті 24 Закону України "Про господарські товариства" статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного товариства. А відповідно до статті 52 цього ж Закону у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю. Виходячи з цього, можна констатувати, що відповідно до чинного законодавства статутний фонд обчислюється виходячи з встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати, яка відповідно до Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік" від 13.12.2001 №2896-ІІІ становить на сьогодні 140 гривень на місяць, а з 1 липня 2002 року – 165 гривень.

 


 

Наталья Плешкова
юрист

вверх страницы вверх страницы

  « вернуться к оглавлению консультаций

© Наталья Плешкова, Сергей Скибун - 2000