обозреватель консультации публикации это мы не проходили опять учиться давайте знакомиться о проекте написать письмо
обозреватель консультации публикации это мы не
проходили
опять учиться давайте
знакомиться
о проекте написать
письмо

  « главная страница

 

 

Дата выпуска - 16.03.2002 

Содержание выпуска
  1. Права на сайт.
  2. Бродяжничество.
  3. Срок исковой давности.

Администрация ВУЗа без согласования со студентом начала использовать сайт в рекламе ВУЗа: адрес сайта указывается в газетной рекламе. Являются ли подобные действия ВУЗа нарушением авторских (либо других) прав студента? Может ли студент предъявить претензии? Имеет ли студент какие-либо права на сайт (авторские или другие)? Возможно ли каким-то путем зафиксировать права на web-сайты без государственной регистрации авторских прав ("Дизайнер...", "Вебмастер...", "Права на сайт защищены", т.п.)?

*     *     *

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Автор, як зазначено у статті 11 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, є первинним суб'єктом, якому належить авторське право. Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому втілено (виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.

Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів: латинська літера "c", обведена колом, - (зображення знака не наводиться); ім'я особи, яка має авторське право; рік першої публікації твору. Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору. Сповіщення про авторство з використанням позначень закон не ставить у залежність від реєстрації авторського права.

Згідно статті 14 Закону України “Про авторське право і суміжні права” до особистих прав автора належить право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо. Тому, студент має право вимагати зазначення свого імені серед іншого матеріалу веб-сторінки.

До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

  1. виключне право на використання твору;
  2. виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами (стаття 15 Закону “Про авторське право і суміжні права”).

Інша річ, коли твір створено на замовлення. Як зазначено в статті 16 Закону “Про авторське право і суміжні права” виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. Однак підтвердити цей факт можна тільки наявністю належним чином трудових відносин між роботодавцем і автором. Навчання не є виконання трудових обов'язків.

При згадуванні адреси веб-сторінки ніякі дії щодо самої веб-сторінки, в том числі такі, що становитимуть порушення авторських прав, не здійснюються, бо таке згадування має той самий зміст, що й згадування назви книги, назви фільму тощо. Однак автор веб-сторінки – студент ВУЗу має право вимагати згадувати його імені поряд з вказуванням адреси веб-сторінки, як це роблять поряд із назвою книги, фільму тощо.

Веб-сторінка є об'єктом, який прямо не зазначений в Законі “Про авторське право і суміжні права” як такий, якому надається правова охорона. Однак перелік охоронюваним Законом творів є відкритим, і веб-сторінка поєдную ознаки декількох видів охоронюваних творів: літературного твору, комп'ютерної програми та тази бази даних, а можливо має й ознаки інших творів, в залежності від змісту веб-сторінки. Тому правова охорона веб-сторінці як об'єкту авторського права надається в повному обсязі.

Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

 

 


Какие меры применяются к лицам, задержанным за бродяжничество?

*     *     *

Відповідно до пункту 5 статті частини першої статті 11 Закону України "Про міліцію" міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом, - на строк до 30 діб з санкції прокурора.

 


10 января 2000 года фирма А отпустила фирме Б товары на сумму 90000 грн., за которые фирма Б не рассчиталась по настоящее время. У фирмы Б "зависла" кредиторская задолженность. Срок исковой давности 3 года, т.е. с февраля 2003 года у фирмы Б возникнут валовые доходы и уменьшится (откорректируется) налоговый кредит по НДС. В феврале 2002 года фирма А снова отпустит фирме Б товары, или фирма Б сделает частичную оплату в счет погашения кредиторской задолженности перед фирмой А, либо осуществит оплату новой поставки товаров от фирмы А в каком-либо размере (грн.).
Изменится ли срок исковой давности в связи с такими операциями? Если да, то с какой даты начинать отчет времени?

*     *     *

Окончание срока исковой давности по отдельно взятому обязательству прежде всего зависит от начала течения такого срока. Для его определения следует обратиться к статье 76 Гражданского кодекса Украины (далее – ГК). Согласно этой статье течение срока исковой давности начинается со дня возникновения права на иск. Такое право возникает со дня, когда лицо узнало или должно было узнать о нарушении своего права. Определить наступление этого момента можно рассмотрев отдельные виды обязательств. Так, если в договоре купли-продажи или поставки между субъектами хозяйствования предусмотрен конкретный срок оплаты поставленного товара, то право на иск возникает в случае неоплаты в срок в день, следующий за конечным сроком оплаты. Ели договором или по обязательствам, указанным в статье 5 Хозяйственного процессуального кодекса (далее – ХПК) предусмотрено предварительное направление претензии, право на иск возникает после окончания срока ее рассмотрения в случае неудовлетворения требований. По обязательствам, по которым в договоре не указан срок из выполнения, кредитор может требовать исполнить обязательство в любое время, и должник должен его выполнить в течение семи дней, если смысл обязательства не требует его немедленного выполнения (статья 165 ГК). В таких случаях право на иск возникает соответственно либо по окончании семидневного срока, либо в момент предъявления требования. При передаче имущества в безвозмездное пользование на срок, указанный в договоре, право на иск возникает в день окончания срока договора. Таким образом, отсчет исковой давности зависит от вида обязательства и сроков, установленных для его выполнения.

Срок исковой давности прерывается в случаях, установленных статьей 79 ГК, после чего течение срока начинается с начала. К таким случаям относятся предъявление иска и совершение обязанным лицом действий, свидетельствующих о признании долга. Однако второй из случаев установлен только для взаимоотношений между гражданами и не распространяется на юридические лица. Поэтому, если должник произведет частичное погашение кредиторской задолженности, как это предполагается в комментируемом вопросе, это не отобразится на течение срока исковой давности.

Сроки исковой давности исчисляются отдельно по каждому виду обязательств. Взаимоотношения между субъектами хозяйствования, оформленные отдельными договорами, являются отдельными обязательствами, основанными на разном предмете. Поэтому, заключение нового договора, по которому будут поставлены товары, а соответственно и оформлены новые документы, сопровождающие поставку (счета-фактуры, накладные, доверенности), не влияет на течение срока исковой давности по предыдущему договору, при условии, что новый договор не содержит положений о реструктуризации (отсрочки, частичного прощения и т.д.) задолженности по предыдущему договору. Исчисление сроков исковой давности по новому договору производится исходя из установленных в нем сроков и положений.

Если новые отношения по поставке товаров возникают между сторонами в связи с предоставлением должнику возможности в последствии возвратить долг, с целью продления сроков исковой давности по просроченному договору возможно заключить дополнительное соглашение к нему, которым продлить (установить новые) сроки расчетов.

Общий срока исковой давности в три года, установленный статьей 71 ГК, означает, что в течение этого срока лицо, права которого нарушены, может обратиться по поводу его защиты. Это не означает, что после окончания этого срока просроченное обязательство не может быть выполнено обязанным лицом добровольно.

 

Напечатано: "Главбух" №51(153) за 2001 год.    

 

 


 

Наталья Плешкова
юрист

вверх страницы вверх страницы

  « вернуться к оглавлению консультаций

© Наталья Плешкова, Сергей Скибун - 2000