обозреватель консультации публикации это мы не проходили опять учиться давайте знакомиться о проекте написать письмо
обозреватель консультации публикации это мы не
проходили
опять учиться давайте
знакомиться
о проекте написать
письмо

  « главная страница

 

 

Дата выпуска - 26.03.2002 

Содержание выпуска
  1. Лицензирование обучению работе с программным продуктом.
  2. Объявление о ликвидации предприятия.
  3. Учебный отпуск на 4 месяца.
  4. Отпуск совместителя.
  5. Авторство на компьютерную программу.
  6. Калькуляция и коммерческая тайна.
  7. Свидания с ребенком.
  8. Развод без согласия.
  9. Устный договор.
  10. Подоходный налог.

Наша фирма занимается разработкой и внедрением программного обеспечения. В ходе внедрения возникает необходимость в обучении специалистов заказчика навыкам работы как с нашим программным продуктом, так навыкам работы с базовыми программами. Подлежит ли лицензированию оказываемая нами услуга по обучению? И если да то какой орган выдает лицензии на занятие такой деятельностью.

*     *     *

Исчерпывающий перечень видов хозяйственной деятельности, подлежащих лицензированию, содержится в статье 9 Закона Украины "О лицензировании отдельных видов хозяйственной деятельности" от 01.06.2000 N 1775-III. Среди них нет ни обучении специалистов заказчика навыкам работы с программным продуктом или каким-либо иным предметом заказа, ни, собственно, разработки или же внедрения программного обеспечения. Согласно части 2 статьи 2 этого же Закона лицензирование в сфере интеллектуальной собственности осуществляется согласно законам, которые регулируют отношения в этой сфере. Однако ни один законодательный акт в этой области не содержит указаний к лицензированию названных в вопросе видов деятельности как условия их осуществления. Программные продукты являются произведением, охраняемым Законом "Об авторском праве и смежных правах". Поэтому обучение использованию программ можно рассматривать также как составляющую имущественных прав автора или правообладателя, а именно, разрешение использовать произведение в определенной форме и определенным способом, при этом обучить заказчика этому самому способу.

 


В ЗУ "О предприятиях в Украине" раздел VII, статья 35 "…Ликвидационная комиссия или другой орган, который проводит ликвидацию предприятия, размещает в официальной прессе по местонахождения предприятия публикацию про его ликвидацию…", а сотрудники ГНИ требуют ссылаясь на Указ Президента Украины "О порядке официального обнародования нормативно-правовых актов…" размещать публикацию только в определенных этим указом печатных изданиях. Могут ли сотрудники ГНИ это требовать?

*     *     *

Разделом 8 Инструкции о порядке учета плательщиков налогов, утвержденной приказом ГНАУ 19.02.98 N 80 в редакции Приказа ГНАУ от 17.11.98 N 552, в порядке установленном которым осуществляется снятие налогоплательщиков с налогового учета, в том числе при ликвидации предприятия, предоставление сведений о публикации объявления о ликвидации не предусмотрено. Поэтому соблюдение порядка публикации объявления о ликвидации предприятия является предметом ответственности ликвидационной комиссии или ликвидатора, и не может быть предметом контроля налоговых органов. Поэтому претензии налоговиков в отношении печатного органа не более чем их собственная инициатива по обеспечению законности.

 

 


Я столкнулся с такой проблемой: у меня есть вызов на сессию (госы и дипломная работа). Я учусь заочно, работаю. Но вот на работе меня не хотят отпускать в учебный отпуск на 4 месяца. Законной мотивации у начальства никакой нет. Подскажите, пожалуйста, как мне правильно оформить заявление на учебный отпуск (на какие законы и нормативные акты я могу сослаться).

*     *     *

Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, - два місяці, а у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації - чотири місяці. Надається така відпустка відповідно до положень статті 216 Кодексу законів про працю. Тому у заяві про надання такої відпуски слід посилатися на зазначену статтю. Заява у довільній формі, або ж у порядку, прийнятому на підприємстві, подається на ім'я власника підприємства або уповноваженого ним органу (наприклад, директор чи голова правління, директор з кадрових питань – тобто особа, що уповноважена вирішити таке питання). Обов'язок роботодавця створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням встановлено статтею 202 Кодексу законів про працю.

На час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням (статті 211, 213, 216 Кодексу законів про працю) за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Крім того відповідно до статті 219 Кодексу законів про працю власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які навчаються у вищих закладах освіти з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження закладу освіти і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості проїзду. У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

Підстав для відмови в задоволенні заяви працівника про надання такої відпустки в роботодавця немає. Однак працівникові слід пам'ятати, що сплачувати заробітну плату протягом чотирьох місяців працівнику, який не приймає участь у діяльності підприємства, може дозволити не кожний роботодавець, і це можливо відобразиться не результатах господарської діяльності. Тому конфліктної ситуації тут не обійти.

Особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно з законодавством відповідно до статті 28 Закону "Про відпустки". За додержанням законодавства про відпустки здійснюється нагляд відповідними державними органами з охорони праці.

 

 


Я с организацией по доставке газет заключил в феврале 2001г. срочный договор до 31.12.01г. Прошло 10 месяцев работы. Я работал и продолжаю работать. Новый договор мне выдали с 20.01.02г., но за период между окончанием прежнего договора и составлением нового, мне выплачивали зарплату. Когда я обратилась к администрации с просьбой предоставить отпуск, мне ответили, что меня приняли на работу как по совместительству и отпуск мне не положен. Возможно ли такое, если я нигде, кроме этой организации не работаю, о чем свидетельствует трудовая книжка? Положен ли мне отпуск или компенсация за него? Должны ли сделать запись в трудовой книжке? Как долго могут составлять срочные договора?

*     *     *

Разрешение данного вопроса зависит от того, какой договор заключен между гражданином и организацией по доставке газет: срочный трудовой договор или договор подряда. Разные по сути отношений, эти два вида договор очень близки в исполнении, поскольку оба они предполагают выполнение определенного вида работ. Но, при этом, регулируются разным законодательством: при взаимоотношениях подряда регулирование происходит в соответствии с положениями Гражданского кодекса, и право на отпуск на подрядчика не распространяется, тогда как трудовые отношения характеризуются обязанность работодателя предоставить работнику отпуск. Безусловно, отдыхать могут и подрядчик и работник, с той одной разницей, что отпуск работника оплачивает работодателем, поскольку ежегодные отпуска с сохранением заработной платы и рабочего места предусмотрены статьей 74 Кодекса законов о труде именно для трудовых отношений. Это жен следует из положений Закона "Об отпусках".

Если же договор все же трудовой, то администрация обязана предоставить работнику оплачиваемый отпуск, даже если это был внештатный сотрудник или совместитель, поскольку предоставление отпуска не ставится в зависимость от того, было ли место работы основным.

Запись в трудовой книжке согласно статье 48 Кодекса законов о труде производится всем работникам предприятия, в том числе и внештатным, если те подлежат социальному страхованию. Совместителям запись в трудовой книжке производится по их пожеланию, однако, работодатель не может отказать в том, чтобы сделать запись. Заключение срочных договоров в работником можно осуществлять постоянно, если характер выполняемой работы не предполагает ее непрерывности, то есть характеру работы соответствует именно срочный трудовой договор.

 

 


Я физическое лицо, у меня есть идея определенной компьютерной программы, причем подробная и мне нужны услуги программиста только в качестве исполнителя, который бы эту идею воплотил практически. Кто в таком случае будет считаться автором программы и обладателем авторских прав при условии, что я наши отношения захочу оформить юридически? Программа будет использоваться как мной лично, так и для продажи как в Украине, так и, возможно, за ее пределами. Достаточно ли мне будет зарегистрироваться как частному предпринимателю - физическому лицу и заключить с программистом договор или договора? И какие договора мне нужно будет заключить? Исполнителя я обижать не хочу, поскольку в случае успеха будем работать вместе и дальше, но максимум прав хочу оставить за собой (автор идеи все-таки я).

*     *     *

Закон "Об авторском праве и смежных правах" не уделяет внимания процессу создания авторского произведения, концентрируя внимание на осуществлении авторских прав. Однако это не означает, что отношения между автором и лицами, принимающими участие в осуществлении его замысла, не могут быть урегулированы. При этом основным способом регулирования отношений, для которых нет законодательной регламентации, является договор.

Лица, предоставлявшие автору техническую помощь в создании авторского произведения, к которым относится и компьютерная программа, не являются соавторами или иными субъектами авторского права. Поэтому, если между автором программы и программистом будет заключен договор с соответствующим предметом, т.е. договор о помощи технического характера в воспроизведении творческого замысла, это будет свидетельствовать о том, что созданная программа была продуктом творчества автора при, воплощенного при технического помощи программиста. При этом, такой договор не обязательно может быть заключен субъектом предпринимательства, поскольку из определения, содержащего в статье 1 Закона "Об авторском праве и смежных правах" следует, что автор – это физическое лицо, причем автор может быть любого возраста и состояния здоровья, с чем закон связывает степень дееспособности лица. Соответственно осуществление авторского замысла и необходимость в получении автором помощи в этом не может ставиться в зависимость от того, является ли автор предпринимателем. Помощь в осуществлении творческой задумки может оказываться и на основании договора подряда меж гражданами (заказчик – автор, исполнитель – программист), однако условия договора нужно тщательно оговорить. Все договора в данном случае должны быть тщательно составлены и заключаться в письменной форме, иначе стороны будут иметь сложности с доказыванием установленных договоренностей. Если автор зарегистрирован в качестве субъекта предпринимательства, то отношения между ним и программистом будут носит характер трудовых, а соответственно автор будет обязан соблюдать законодательство о труде, регулярно выплачивать заработную плату, предоставлять отпуск, выполнять требования налогообложения и пр. Согласно статьи 24 Кодекса законов о труде, трудовой договор в этом случае заключается в письменной форме и подлежит в силу статьи 24-1 регистрации в службе занятости по месту проживания работодателя (автора).

Независимо от того, как стороны буду строить свои взаимоотношения, в договоре, как подрядном так и трудовом, можно оговорить детали последующей регистрации авторства, возможность для программиста претендовать на авторство побочных продуктов, способ воспроизведения, дизайна и пр., урегулирование взаимных претензий и т.д.

 

 


Наше предприятие выполняет работы научно-технического характера. В данный момент для оформления договора на создание научно-технической продукции Предприятие-Заказчик (негосударственной формы собственности) требует предоставить калькуляцию на создание НТП с расшифровкой статей затрат. Вопрос:

  1. В каком законодательном акте может содержаться требование о предоставлении калькуляции на создание НТП (т.к. Предприятие Заказчик ссылается на Постановление КабМина от 31.08.1998 №1352 Положение о формировании и выполнении Национальной программы информатизации)?
  2. Имеем ли мы право отказать в предоставлении калькуляции сославшись на то, что данный документ содержит информацию, которая является коммерческой тайной?

*     *     *

Закон “Про Національну програму інформатизації” від 4 лютого 1998 року N 74/98-ВР, на підставі якого розроблено Положення про формування та виконання Національної програми інформатизації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. N 1352, поширюється на відносини, що виникають у процесі формування та виконання Національної програми інформатизації. До суб'єктів, які беруть участь у відносинах, що регулюються цим Законом, належать: замовники робіт з інформатизації; виконавці окремих завдань (проектів) інформатизації; організації, що здійснюють експертизу окремих завдань та проектів інформатизації; користувачі автоматизованих та інших інформаційних систем і засобів інформатизації. Якщо замовлення, яке виконує виконавець, є складовою Національної програми інформатизації, то дотримання зазначеного Положення для сторін є обов'язковим. Порядок організації та виконання робіт за контрактами (договорами) викладений в додатку 4 до Положення, де і передбачено надання виконавцем калькуляції кошторисної вартості робіт згідно з додатком 5 до вказаного Порядку.

За звичайних умов (тобто, якщо сторони не є суб'єктами Національної програми інформатизації) відносини по створенню замовлення регулюються положеннями Цивільного кодексу, встановленими для договорів підряду. Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу на виконання робіт, передбачених договором підряду, складається кошторис, якій має за мету визначення вартості предмета замовлення за статями витрат виконавця, а також встановлення меж для витрат виконавця на певні статті, перевищення яких можливе тільки за погодженням між сторонами. Відмова від складання кошторису у випадках, коли інше оцінення предмету договору підряду не можливе, можна розглядати як ухилення від виконання обов'язків за договорам.

Щодо відношення відомостей калькуляції чи кошторису до розряду комерційної таємниці, то в ході виконання господарських договорів як правило сторонам стає відомо певні відомості щодо діяльності свого контрагента, які становлять його комерційну таємницю, і захистити від цього може не відмова від надання інформації, а встановлення відповідальності за її розголошення. Відмова від надання інформації щодо вартості об'єкта замовлення може означати повне розірвання договору, бо для замовника це буде купівлею кота у торбі. Постановою від 9 серпня 1993 р. N 611 Кабінет міністрів України затвердив перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці, серед яких: установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами; інформація за всіма встановленими формами державної звітності; дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць; документи про сплату податків і обов'язкових платежів; інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків; документи про платоспроможність; відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю; відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню. Відповідно до статті 30 Закону “Про підприємства в Україні” під комерційною таємницею підприємства маються на увазі відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам. Калькуляція кошторисної вартості робіт (Додаток 5 до Порядку організації та виконання робіт за контрактами (договорами)) містить перелік відомостей, які прямо не підпадають під таке визначення.

Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються керівником підприємства. Тому, при бажанні визнати певні відомості комерційною таємницю, на підприємстві необхідно видати наказ чи положення про комерційну таємницю, затверджені керівником.

 

 


Я разведен. Есть сын 11 лет, проживающий с матерью. Больших трудов было добиться свиданий с ним. И то только в воскресение и до 14.00 и в большинстве случаев только в ее присутствии. Как в судебном порядке добиться своих прав (если они есть) в воспитании сына., так чтобы он мог бывать у меня?

*     *     *

Відповідно до статті 59 Кодексу про шлюб і сім'ю батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Батьки користуються рівними правами і несуть рівні обов'язки щодо своїх дітей і у випадках, коли шлюб між ними розірвано. При цьому стаття 61 Кодексу зазначає, що батьки мають право і зобов'язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готувати їх до праці. Але батьківські права не можуть здійснюватися в суперечності з інтересами дітей. Тому, перш за все значення буде мати бажання самої дитини спілкуватися з батьком чи перебувати в нього. Відповідно до статті 69 Кодексу про шлюб і сім'ю якщо дитина досягла десяти років, суд повинен з'ясувати у неї, при кому з батьків вона бажає залишитися. Висловлене дитиною бажання не є обов'язковим для суду, якщо суд визнає, що залишення дитини при тому з батьків, на якого вона вказує, не відповідає її інтересам.

Питання виховання дітей вирішуються батьками спільно. Один з батьків, який проживає окремо від дітей, зобов'язаний брати участь у їх вихованні і має право спілкуватися з ними. Той з батьків, при якому проживають діти, не вправі перешкоджати другому з батьків спілкуватися з дітьми і брати участь у їх вихованні. Якщо батьки не можуть дійти згоди про участь у вихованні дітей одного з батьків, який проживає окремо, то цей порядок визначається органами опіки і піклування з участю батьків, виходячи з інтересів дитини. У тих випадках, коли батьки не підкоряються рішенню органу опіки і піклування, останній, а також кожен з батьків вправі звернутися за вирішенням спору до суду. Звернення до суду з питань, пов'язаних з правами дитини, здійснюється за місцем проживання дитини. Відповідачем по справі буде мати дитини.

 

 


Скажите, может ли мой муж получить развод без моего согласия. И если да то в каких случаях. У нас двое несовершеннолетних детей.

*     *     *

Розірвання шлюбу між подружжям, яке має дітей, провадиться в судовому порядку. При розгляді справи про розірвання шлюбу суд повинен установити дійсні мотиви розлучення, з'ясувати фактичні взаємини подружжя і зобов'язаний вжити заходів до їх примирення. Відповідно до статті 40 Кодексу про шлюб і сім'ю шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що дальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими. При постановленні рішення про розірвання шлюбу суд вживає в необхідних випадках заходів до захисту інтересів неповнолітніх дітей і одного з подружжя, який є непрацездатним. Якщо судом встановлено неможливість спільного життя подружжя і збереження сім'ї, суд приймає рішення про розірвання шлюбу. Заперечення одного з подружжя щодо розірвання шлюбу тоді як інший наполягає на його розірванні не є причиною для збереження шлюбу, оскільки розірвати шлюб – це право особи. Однак за будь-яких умов розірвання шлюбу не повинно відбуватись без вивчення всіх обставин справи та забезпечення інтересів неповнолітніх дітей.

 

 


У меня к вам вопрос об определении "Устного договора" (т.е. договор на словах). Что это такое, в каких случаях они заключаются и какую юридическую силу они имеют, а так же какие последствия и ответственности несут стороны при нарушении договора?

*     *     *

Согласно статье 43 Гражданского кодексу в устной форме могут заключаться сделки (в т.ч. договоры), которые исполняются в момент их заключения. При этом если сторонами такой сделки являются юридические лица или юридическое лицо и гражданин, то сторона, оплатившая товары и услуги, должна получить от другой стороны письменные документы, подтверждающие оплату денег и основания их получения. Поэтому условиями применения устной формы сделки будут: совпадение моментов ее заключения и исполнения, обмен письменными (не электронными) документами об оплате в названных выше случаях. Ответственность для устой формы сделок возможна только в случаях, установленных законом, например, при покупке товаров согласно Закона "О защите прав потребителей". В отдельных случаях возможно возложение ответственности на виновную сторону уплату инфляционных процентов на основании статьи 214 Гражданского кодекса, а при определенных обстоятельствах также и возмещение ущерба или морального вреда согласно статьи 440-1 Гражданского кодекса. Неустойка, гарантия, залог, поручительство и другие виды обеспечения обязательств для устной формы сделки не применимы, поскольку для них во-первых предусмотрена письменная форма, а во-вторых, происходит разрыв между моментом заключения сделки и моментом ее исполнения. В целом, устная форма является одной из самых ненадежных форм установления взаимоотношений, прежде всего, по причине своей недоказуемости.

 

 


Акционерное общество зарегистрировано (в том числе в налоговых органах) в одном городе, но осуществляет производственную деятельность и нанимает рабочих в другом городе. В какой бюджет необходимо перечислять подоходный налог с граждан?

*     *     *

Відповідно до статті 14 Закону “Про систему оподаткування” прибутковий податок з громадян є загальнодержавним податком, вказаним в Законі як податок на доходи фізичних осіб. Тому сплачується він в Державний бюджет України. Відповідно до статті 9 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 р. N 12 із змінами і доповненнями, внесеними наказом від 18 травня 1993 р. N 17 роботодавець звітує і проводить сплату податку до податкової інспекції за місцем реєстрації. А потім ці відомості за встановленою формою N 3 про сплату прибуткового податку подаються підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності до податкової інспекції за місцем проживання платника (тобто працівника).

 

 


 

Наталья Плешкова
юрист

вверх страницы вверх страницы

  « вернуться к оглавлению консультаций

© Наталья Плешкова, Сергей Скибун - 2000