обозреватель консультации публикации это мы не проходили опять учиться давайте знакомиться о проекте написать письмо
обозреватель консультации публикации это мы не
проходили
опять учиться давайте
знакомиться
о проекте написать
письмо

  « главная страница

 

 

 06.03.2002 

Дарение и завещание.

 

Мене цікавлять дві процедури: дарування квартири перехід квартири у власність за заповітом. Які витрати в цих випадках?
Ситуація:
Подружжя при купівлі квартири, оформляє всі документи на батька одного з членів подружжя з нам ром отримати у власність квартиру в д батька за договором дарування або за заповітом.
Питання:
- Чим відрізняються ці два способи отримання майна у власність?
- В раз певних несприятливих обставин, а саме - смерть одного з подружжя ,якому дарована квартира , конфіскація майна...- як права в іншого члена подружжя та їх дітей на цю квартиру ?

*     *     *

Різниця між даруванням і спадкуванням досить велика і очевидна: це різні за своїм змістом події, які відбуваються за різних життєвих обставин. Головна відмінність полягає в тому, що заповідане майно спадкоємець може отримати і відповідно стати його власником лише в разі смерті заповідача, а в разі дарування майно переходить до обдарованого за життя дарувальника.

Відповідно до статті 534 чинного Цивільного кодексу України кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Відповідно до статті 541 Цивільного кодексу заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений. До нотаріально посвідчених заповітів прирівнюються: 1) заповіти громадян, які перебувають на лікуванні в лікарнях, інших стаціонарних лікувально-профілактичних закладах, санаторіях або проживають у будинках для престарілих та інвалідів, посвідчені головними лікарями, їх заступниками по медичній частиині або черговими лікарями цих лікарень, лікувальних закладів, санаторіїв, а також директорами і головними лікарями зазначених будинків для престарілих та інвалідів; 2) заповіти громадян, які перебувають під час плавання на морських суднах або суднах внутрішнього плавання, що плавають під прапором України, посвідчені капітанами цих суден; 3) заповіти громадян, які перебувають у розвідувальних, арктичних та інших подібних їм експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій; 4) заповіти військовослужбовців та інших осіб, які перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками, їх заступниками по медичній частині, старшими і черговими лікарями цих госпіталів, санаторіїв та інших військово-лікувальних закладів; 5) заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ і військово-навчальних закладів, де немає державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, посадових осіб та органів, що вчиняють нотаріальні дії, також заповіти робітників і службовців, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань, установ і закладів; 6) заповіти осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, посвідчені начальниками місць позбавлення волі.

Відповідно до статті 243 Цивільного кодексу за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. При цьому слід враховувати, що договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому, тобто якщо майно не передається, то не відбувається його дарування. До договорів дарування нерухомого майна застосовуються правила статті 227 і цього Кодексу, тобто договір дарування квартири повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору з наслідками, передбаченими статтею 47 Цивільного кодексу. Крім того, договір дарування жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Як встановлено Декретом КМУ “Про держане мито” від 21.01.93 №7-93, за посвідчення договорів відчуження квартир, яким є й дарування, державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів стягується державне мито у розмірі 1 відсотка суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян. За посвідчення заповітів державне мито становить 0,05 неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Як зазначено в статті 31 Закону “Про нотаріат”, приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Відповідно до статті 24 чинного Кодексу про шлюб і сім'ю України майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них, тобто є роздільним майном подружжя. І як зазначає стаття 34 цього кодексу, за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути звернено лише на його роздільне майно і на частку в спільній сумісній власності подружжя, яка належала б йому при поділі цього майна. Що ж стосується прав дітей на майно, яке є роздільним майном, що належить одному з батьків, або ж сумісне майно подружжя, яке належить обом батькам, то відповідно до статті 77 Кодексу про шлюб і сім'ю України за життя батьків діти не мають права на їх майно, так само як і батьки не мають права на майно дітей.

 


Наталья Плешкова
юрист

вверх страницы вверх страницы

  « вернуться к оглавлению "это мы не проходили"

© Наталья Плешкова, Сергей Скибун - 2000